(лист солдатові) Цей лист — не до святкових дат. Запізниться, то не хмур ти брови... Як справи, воїне-солдат? Ми всі живі тут і здорові. У нас давно вже листопад — Природи золотавий порух... Як настрій, воїне-солдат? Хай буде він сухий, як порох! Хай буде сніг, хай буде град Й темніший день від ночі. Коли зневіришся, солдат, Подумай ти про дім свій отчий. В навчальний бій йдеш чи в наряд, І втома щоб не заважала, Ти пам'ятай одне, солдат: Твій отчий дім — твоя держава, Де кожний стрічний — друг і брат, Де найповажніше — людина! Тож стережи його, солдат, Бо на планеті він — єдиний!
*
*
|