(лист солдатові)
Цей лист — не до святкових дат.
Запізниться, то не хмур ти брови...
Як справи, воїне-солдат?
Ми всі живі тут і здорові.
У нас давно вже листопад —
Природи золотавий порух...
Як настрій, воїне-солдат?
Хай буде він сухий, як порох!
Хай буде сніг, хай буде град
Й темніший день від ночі.
Коли зневіришся, солдат,
Подумай ти про дім свій отчий.
В навчальний бій йдеш чи в наряд,
І втома щоб не заважала,
Ти пам'ятай одне, солдат:
Твій отчий дім — твоя держава,
Де кожний стрічний — друг і брат,
Де найповажніше — людина!
Тож стережи його, солдат,
Бо на планеті він — єдиний!
*
*
| 
