Хочеться сказати щось чудове,
Та не знаю, де знайти слова.
Чи ж опише хто зорю ранкову,
Що край неба сяйво розлива?
Ви чарівна, мов веселка ясна,
Що від неї радість огорта,
Мов троянда, ніжна і прекрасна,
Що в саду весною розцвіта.
Вас відразу щиро полюбила,
Як сестру, як подругу в путі,
Дякую я долі за цю милість,
Що звела із Вами у житті.
Скільки ж Ви людей урятували!
Вдячності від них нема кінця...
Віддаєте людям своє серце,
Щоб були здорові їх серця.
*
*
| 
