Рано-вранці у суботу відкладіть усю роботу
І швиденько, без зупинок їдьте на центральний ринок.
Запитаєте, для чого? Я вам скажу: «А для того,
Щоб на власні оченята справжній подвиг споглядати».
Там тендітні, ніжні, милі, терпеливі і вродливі,
добрі, лагідні жінки тягають важкі сумки.
Ніде стати, ніде сісти, а вони, немов, штангісти,
Ні за «дякую», ні «прошу» несуть мовчки свою ношу.
Вдома їх чека родина: чоловік жде і дитина,
Треба обід приготувати, випрати, поприбирати.
З дня на день такі турботи безліч хатньої роботи,
Все це, як не подивіться, справжній подвиг, ви згодіться.
….Наближається весна!
Хай жінкам несе вона щастя оберемок цілий
Усмішок букет розцвілий, в душу – теплі, світлі ноти,
Хай відходять всі турботи.
Отож усім я зичу щиро – радості, добра і миру.
Нехай кожен день несе гарне лиш, найкраще все.
І скажу ще наостанок:
Подвиг про суботній ранок кожна жінка хай забуде,
Не про неї хай він буде.
Бо найкращий подвиг нині – це в щоденній біганині
Між дітьми й чоловіками - залишатися Жінками!
*
*
| 
